Розчин Енрофлоксацин-100 пероральний антибіотик для свійської птиці та кроликів 1 л Продукт

931.00 грн.
  • Одиниця виміру: флак
  • Виробник: Продукт
  • Артикул: 0000004321
  • Наявність: 1.000

Опис

ЕНРОФЛОКСАЦИН-100 для перорального застосування (розчин для перорального застосування) Опис Прозорий розчин жовтуватого кольору Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: енрофлоксацин – 100 мг. Допоміжні речовини: спирт бензиловий, калію гідроксид, вода для ін’єкцій. Фармакологічні властивості АТСvet QJ01, антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування (QJ01МA90, енрофлоксацин) Енрофлоксацин належить до групи фторхінолонів. Він проявляє бактерицидну активність шляхом зв’язування субчастин бактерій – ензимів ДНК-гірази та топоізомерази IV, які беруть участь у реплікації, транскрипції та рекомбінації ДНК. В результаті дії енрофлоксацину спостерігають селективне інгібування активності цих ензимів та блокування процесів реплікації та трансляції ДНК бактеріальної клітини. Фторхінолони також взаємодіють із бактерією і в статичній фазі, змінюючи проникність клітинної стінки бактерій. Ці механізми дії енрофлоксацину забезпечують швидку втрату життєздатності мікроорганізму. Різниця між мінімальною бактерицидною та інгібуючою концентрацією енрофлоксацину незначна. Енрофлоксацин діє бактерицидно проти грамнегативних (E. coli, Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp.) і грампозитивних (Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. та інші) мікроорганізмів та мікоплазм (Mycoplasma bovis, M. hyopneumoniae). Енрофлоксацин швидко абсорбується після перорального застосування та проникає в усі органи та тканини організму тварини. Його високі концентрації виявляють в жовчі, нирках, печінці, легенях і в репродуктивній системі (включаючи секрет і тканини передміхурової залози). Терапевтичні концентрації також досягаються в кістках, синовіальній, внутрішньоочній, плевральній рідинах, шкірі та м’язах. Рівень біодоступності становить 90%. При пероральному застосуванні енрофлоксацину тваринам у дозі 10 мг/кг маси тіла максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1,5 години та становить 2 мг/л. Органи, в яких спостерігають найвищу концентрацію енрофлоксацину, – легені, печінка, нирки, кишківник та м’язи, концентрація енрофлоксацину в них значно вища, ніж у плазмі. Період напіввиведення становить 6 годин. При пероральному застосуванні енрофлоксацину тваринам в рекомендованих дозах мінімальні інгібуючі концентрації підтримуються в усіх органах та сироватці крові впродовж 96 годин після закінчення терміну лікування. Енрофлоксацин метаболізуєтся до різних, менш активних, метаболітів ніж початкові з’єднання. Приблизно 30-40% циркулюючого енрофлоксацину метаболізуєтся до ципрофлоксацину. У незміненому вигляді виводиться, в основному, із сечею та жовчю. Застосування Курчата, кури-бройлери та індики: лікування птиці, хворої на мікоплазмоз, хронічні респіраторні інфекції, колібактеріоз, пастерельоз, сальмонельоз, стафілококоз і кампілобактеріоз, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Кролі: лікування тварин при захворюваннях органів дихання та травного каналу, що спричинені мікроорганізмами (Pas

Інструкція

ЕНРОФЛОКСАЦИН-100 для перорального застосування (розчин для перорального застосування) Опис Прозорий розчин жовтуватого кольору Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: енрофлоксацин – 100 мг. Допоміжні речовини: спирт бензиловий, калію гідроксид, вода для ін’єкцій. Фармакологічні властивості АТСvet QJ01, антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування (QJ01МA90, енрофлоксацин) Енрофлоксацин належить до групи фторхінолонів. Він проявляє бактерицидну активність шляхом зв’язування субчастин бактерій – ензимів ДНК-гірази та топоізомерази IV, які беруть участь у реплікації, транскрипції та рекомбінації ДНК. В результаті дії енрофлоксацину спостерігають селективне інгібування активності цих ензимів та блокування процесів реплікації та трансляції ДНК бактеріальної клітини. Фторхінолони також взаємодіють із бактерією і в статичній фазі, змінюючи проникність клітинної стінки бактерій. Ці механізми дії енрофлоксацину забезпечують швидку втрату життєздатності мікроорганізму. Різниця між мінімальною бактерицидною та інгібуючою концентрацією енрофлоксацину незначна. Енрофлоксацин діє бактерицидно проти грамнегативних (E. coli, Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp.) і грампозитивних (Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. та інші) мікроорганізмів та мікоплазм (Mycoplasma bovis, M. hyopneumoniae). Енрофлоксацин швидко абсорбується після перорального застосування та проникає в усі органи та тканини організму тварини. Його високі концентрації виявляють в жовчі, нирках, печінці, легенях і в репродуктивній системі (включаючи секрет і тканини передміхурової залози). Терапевтичні концентрації також досягаються в кістках, синовіальній, внутрішньоочній, плевральній рідинах, шкірі та м’язах. Рівень біодоступності становить 90%. При пероральному застосуванні енрофлоксацину тваринам у дозі 10 мг/кг маси тіла максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1,5 години та становить 2 мг/л. Органи, в яких спостерігають найвищу концентрацію енрофлоксацину, – легені, печінка, нирки, кишківник та м’язи, концентрація енрофлоксацину в них значно вища, ніж у плазмі. Період напіввиведення становить 6 годин. При пероральному застосуванні енрофлоксацину тваринам в рекомендованих дозах мінімальні інгібуючі концентрації підтримуються в усіх органах та сироватці крові впродовж 96 годин після закінчення терміну лікування. Енрофлоксацин метаболізуєтся до різних, менш активних, метаболітів ніж початкові з’єднання. Приблизно 30-40% циркулюючого енрофлоксацину метаболізуєтся до ципрофлоксацину. У незміненому вигляді виводиться, в основному, із сечею та жовчю. Застосування Курчата, кури-бройлери та індики: лікування птиці, хворої на мікоплазмоз, хронічні респіраторні інфекції, колібактеріоз, пастерельоз, сальмонельоз, стафілококоз і кампілобактеріоз, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Кролі: лікування тварин при захворюваннях органів дихання та травного каналу, що спричинені мікроорганізмами (Pasteurella multocida та неінвазійна E. сoli), чутливими до енрофлоксацину. Дозування Перорально з питною водою у дозах: курчата, кури-бройлери та індики – 10 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла на добу протягом 3-5 діб. Курс лікування у випадку хронічних інфекцій або інфекцій змішаного типу становить 5 діб. Якщо клінічні симптоми захворювання не зникають через 2-3 доби, лікування змінюють. Перед лікуванням систему водопостачання потрібно спорожнити та заповнити лікувальним розчином. Розчин препарату має бути єдиним джерелом води під час лікування. Добову дозу препарату розраховують за формулою: Кількість голів птиці × середня маса птиці (кг) × 0,1 = необхідна кількість препарату (мл) на добу. кролі – 10 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла на добу протягом 5 діб. Добову дозу препарату розраховують за формулою: Кількість голів кролів × середня маса тіла тварини (кг) × 0,1 = необхідна кількість препарату (мл) на добу. Протипоказання Не застосовувати препарат тваринам із підвищеною чутливістю до енрофлоксацину, а також тваринам з печінковою та нирковою недостатністю. Не застосовувати тваринам із ознаками захворювань центральної нервової системи, а також із недостатнім розвитком хрящової та кісткової тканин. Не застосовувати курям-несучкам, яйця яких використовують для споживання людьми. Не застосовувати одночасно з препаратами тетрациклінового ряду, макролідами, хлорамфеніколом, теофіліном. Не застосовувати одночасно з препаратами, що містять у своєму складі катіони Mg2+, Al3+, Ca2+, оскільки це порушує абсорбцію енрофлоксацину. Не застосовувати з профілактичною метою, а також при виявленні резистентних штамів збудника. Застереження Особливі застереження при використанні Через можливий розвиток резистентності мікроорганізмів до енрофлоксацину, подібно всім фторхінолонам, препарат не потрібно використовувати при інфекціях середньої важкості. Оскільки енрофлоксацин вперше був дозволений до використання у птиці, спостерігається широке зниження чутливості E. сoli до фторхінолонів та поява резистентних штамів. Також в Європейському союзі було зареєстровано випадки розвитку резистентності Mycoplasma synoviae до фторхінолонів. Лікування повинно базуватися на тестуванні чутливості мікроорганізмів до енрофлоксацину. Використання препарату має бути припинено в разі, коли виявлена резистентність збудників до енрофлоксацину. Використання під час вагітності, лактації, несучості При застосовуванні препарату племінній птиці використовувати яйця для інкубації рекомендується не раніше, ніж через 14 діб після останнього застосування препарату. Період виведення (каренції) Забій тварин і птиці на м’ясо дозволяють через 7 діб (кури-бройлери), 13 діб (індики) та 3 доби (кролі) після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м’ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини. Форма випуску Ампули скляні по 0,5 і 1 мл. Флакони скляні, закриті гумовими корками під алюмінієву обкатку по 10 мл. Флакони полімерні по 1 л. Зберігання Сухе, темне, недоступне для дітей місце за температури від 5 °С до 25 °С. Термін придатності 2 роки. Після першого відбору із флакона препарат необхідно використати протягом 12 тижнів. Після розчинення препарату у воді такий розчин необхідно використати протягом 24 годин.

Характеристики

Властивості
Лекарственная форма Раствор
Страна Украина

Відгуки (1)

Написати відгук

Увага: HTML не підтримується!
    Погано           Добре