Розчин для ін'єкцій Енрофлоксацин 100 антибіотик бактерицидної дії 10 мл Продукт

Опис

Інструкція

ЕНРОФЛОКСАЦИН-100 для ін’єкцій (розчин для ін’єкцій) Опис Прозорий розчин жовтуватого кольору Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: енрофлоксацин – 100 мг. Допоміжні речовини: спирт бензиловий, калію гідроксид, вода для ін’єкцій. Фармакологічні властивості АТСvet QJ01, антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування (QJ01МA90, енрофлоксацин) Енрофлоксацин – синтетична речовина, що належить до групи фторхінолонів. Він проявляє бактерицидну активність шляхом зв’язування субчастин А ДНК-гірази бактерій. Результатом дії є селективне інгібування активності цього ензиму. Фермент ДНК-гіраза є топоізомером. Це клас ензимів, які беруть участь у реплікації, транскрипції та рекомбінації бактеріальної ДНК. Фторхінолони також взаємодіють із бактерією і в статичній фазі, змінюючи проникність клітинної стінки бактерій (діють у латентну і фазу розмноження, тобто мають постантибіотичний ефект). Ці механізми дії енрофлоксацину забезпечують швидку втрату життєздатності мікроорганізму. Різниця між мінімальною бактерицидною та інгібуючою концентрацією енрофлоксацину незначна. Енрофлоксацин діє бактерицидно проти грамнегативних (E. coli, Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp.) і грампозитивних (Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. та інші) мікроорганізмів та мікоплазм (Mycoplasma bovis, M. hyopneumoniae). Після підшкірного введення препарату телятам та собакам, або внутрішньом’язового застосування поросятам, енрофлоксацин дуже швидко абсорбується завдяки високій біодоступності. Його високі концентрації виявляють в жовчі, нирках, печінці, легенях і в репродуктивній системі (включаючи секрет і тканини передміхурової залози). Терапевтичні концентрації також досягаються в кістках, синовіальній, внутрішньоочній, плевральній рідинах, шкірі та м’язах. Так як енрофлоксацин має високий рівень розподілу, його концентрації в тканинах та органах, зазвичай, вищі, ніж у сироватці крові. Тому, якщо препарат використовують згідно з листівкою-вкладкою, то мінімальні інгібуючі концентрації енрофлоксацину підтримуються в усіх органах та сироватці крові. Найбільша концентрація антибіотика реєструється в легенях, печінці, нирках, кишківнику та м’язовій тканині. В низьких концентраціях виявляється в цереброспінальній рідині, досягаючи рівня тільки 6-10% від концентрації його в сироватці крові. Максимальна концентрація в крові досягається через 1,5-2 години після введення та утримується протягом 6 годин, терапевтична концентрація – протягом 24 годин. Енрофлоксацин метаболізуєтся до різних, менш активних, метаболітів, ніж початкові з’єднання. Приблизно 30-40% циркулюючого енрофлоксацину метаболізуєтся до ципрофлоксацину. Виводиться через нирки та з жовчю. Застосування Велика рогата худоба: лікування тварин, хворих на колісептицемію (спричинену Escherichia coli), гострий мікоплазмо-асоційований артрит у тварин віком до 2 років (спричинений Mycoplasma bovis), гострий мастит (спричинений Escherichia coli), а також при захворюваннях органів дихання (що спричинені Pasteurella multocida, Mannheimіa haemolytica та Mycoplasma spp.), травного каналу (що спричинені Escherichia coli), викликаних мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Свині: лікування тварин, хворих на колісептицемію (спричинену Escherichia coli), післяродовий синдром, дисгалактію, синдром метрит-мастит-агалактії (спричинені Escherichia coli та Klebsiella spp.), а також при захворюваннях органів дихання (спричинені Pasteurella multocida, Mycoplasma spp. і Actinobacillus pleuropneumoniae) та травного каналу (спричинені Escherichia coli), органів сечовивідної системи (спричинені Escherichia coli), викликаних мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину. Дозування Велика рогата худоба: підшкірно або повільно внутрішньовенно у дозі 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу впродовж 3-5 діб. За гострого артриту, що спричинений Mycoplasma bovis, доза становить 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу впродовж 5 діб. За гострого маститу, що спричинений Escherichia coli, препарат вводять повільно внутрішньовенно у дозі 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу впродовж 2 діб. Другу дозу можна вводити підшкірно. Якщо об’єм дози перевищує для великої рогатої худоби 10 мл, її необхідно розділити і ввести в різні ділянки. Свині: внутрішньом’язово у дозі 2,5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 0,5 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу впродовж 3 діб. При захворюваннях травного каналу або септицемії, спричинених Escherichia coli, доза становить 5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла, що відповідає 1 мл препарату на 20 кг маси тіла, один раз на добу протягом 3 діб. Якщо об’єм дози перевищує для свиней 5 мл, її необхідно розділити і ввести в різні ділянки. Протипоказання Підвищена чутливість до енрофлоксацину. Не застосовувати для нецільових видів тварин. Не застосовувати тваринам із порушеннями розвитку хрящової і кісткової тканин, а також з ознаками захворювань центральної нервової системи. Не застосовувати одночасно з теофіліном, кофеїном, антибіотиками групи макролідів, тетрациклінами та хлорамфеніколом. Не застосовувати при виявленні стійких штамів патогенних бактерій, резистентних до хінолінів. Не застосовувати для профілактики. Застереження Побічна дія Може викликати місцеву реакцію у вигляді набряку в місці введення препарату. Можуть спостерігатися розлади з боку травного каналу (анорексія, блювота та діарея). Внутрішньовенне введення препарату може викликати анафілактичний шок. Особливі застереження при використанні Відповідно до належної клінічної практики лікування повинно базуватися на тестуванні чутливості мікроорганізмів до діючої речовини препарату. З обережністю використовувати новонародженим тваринам і молодняку, так як це може призвести до дегенеративних змін у хрящах суглобів. Використання під час вагітності та лактації Дослідження застосування препарату під час вагітності та лактації не проводились. Використання препарату у період вагітності повинно базуватись на оцінці користі/ризику відповідальним лікарем ветеринарної медицини в кожному конкретному випадку. Період виведення (каренція) Забій тварин на м’ясо дозволяють через 12 діб (після підшкірної ін’єкції великій рогатій худобі), 5 діб (після внутрішньовенної інфузії великій рогатій худобі) та 13 діб (свині) після останнього застосування препарату. Споживання молока дозволяють через 4 доби (після підшкірної ін’єкції) та 3 доби (після внутрішньовенної інфузії) після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м’ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини. Спеціальні застереження для осіб і обслуговуючого персоналу Люди з гіперчутливістю до фторхінолонів повинні уникати контакту з ветеринарним лікарським засобом. При випадковому потраплянні в очі негайно промийте протічною водою. Після застосування препарату рекомендується вимити руки. Не рекомендується палити, їсти і пити під час роботи з ветеринарним лікарським засобом. У разі випадкової самоін’єкції негайно зверніться до лікаря і покажіть йому листівку-вкладку препарату. Форма випуску Флакони скляні, закриті гумовим корком під алюмінієву обкатку по 10 та 100 мл. Зберігання Сухе, темне, недоступне для дітей місце за температури від 5 °С до 25 °С. Термін придатності 2 роки. Після першого відбору з флакону препарат використати протягом 28 діб за умови зберігання в темному місці за температури від 2 °С до 8 оС.